ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Н А К А З
“____”__________200 р. № _____
м. Київ
Про затвердження Порядку
діяльності митних брокерів
та їх представників
Відповідно до пунктів 8.1 – 8.7 стандартних правил розділу 8 “Відносини
між митною службою та третіми сторонами” Додатка ІІ до Міжнародної
конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.73,
до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05.10.2006 №
227-V, та статей 15, 16 та 19 Закону України від 29.06.2004 № 1906-IV
“Про міжнародні договори України”
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Порядок діяльності митних брокерів та їх представників (додається).
2. Скасувати наказ Держмитслужби від 22.07.97 № 340 “Про затвердження
Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на
підставі договору”.
3. Регіональній інформаційній митниці
(Копосов С.А.) після державної реєстрації цього наказу в Міністерстві
юстиції України, до набрання ним чинності, доопрацювати
програмно-iнформацiйний комплекс “Ведення обліку осіб, що здійснюють
декларування на пiдставi квалiфiкацiйного свідоцтва особи,
уповноваженої на декларування”, уведений в дослідну експлуатацію
наказом Держмитслужби України 29.09.2004 № 711, з урахуванням вимог
цього наказу.
4. Департаменту організації та контролю за
діяльністю підприємств, що надають митні послуги (Мелюх В.П.), і
Юридичному департаменту (Бабюк В.Л.) забезпечити подання цього наказу
на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Установити, що цей наказ набирає чинності через 15 днів після його офіційного опублікування.
6. Начальникам регіональних митниць, митниць інформувати про вимоги цього наказу суб’єктів господарської діяльності.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Служби Онопенка П.В.
Голова Державної
митної служби України В.І.Хорошковський
ПОГОДЖЕНО
Міністр фінансів України В.М.Пинзеник
“____”___________2008 року
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держмитслужби України
№
Порядок
діяльності митних брокерів та їх представників
І. Загальні положення
1.1. Цим Порядком визначаються права й обов’язки митних брокерів та їх
представників, вимоги до отримання, строк прийняття рішення про видачу
або відмову у видачі, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі,
вичерпний перелік підстав для анулювання, строк дії, умови для
переоформлення, видачі дубліката свідоцтва на право здійснення митної
брокерської діяльності та кваліфікаційного посвідчення представника
митного брокера.
1.2. Терміни в цьому Порядку вживаються в такому значенні:
митний брокер – підприємство, що здійснює декларування товарів, які
переміщуються через митний кордон України, має свідоцтво на право
здійснення митної брокерської діяльності (далі – свідоцтво), видане
спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі
митної справи;
представник митного брокера – фізична особа,
що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо
виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії,
пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, а також документів,
потрібних для їх митного контролю та оформлення, і має кваліфікаційне
посвідчення представника митного брокера (далі – посвідчення), видане
навчальним закладом митної служби України.
Інші терміни вживаються в значенні відповідно до Митного кодексу України.
1.3. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент.
1.4. Свідоцтво та посвідчення:
видаються на безоплатній основі;
надають право на здійснення декларування товарів у будь-якому митному органі України.
1.5. Прийняття навчальними закладами митної служби України іспитів у
осіб, які бажають стати представником митного брокера, здійснюється на
безоплатній основі. Прийняття періодичних кваліфікаційних іспитів
та/або заліків у представників митних брокерів здійснюється на
безоплатній основі.
1.6. Строк дії свідоцтва становить п’ять років від дати видачі.
1.7. Посвідчення діє безстроково за умови підтвердження представником
митного брокера рівня знань та навиків у галузі митної справи шляхом
складання в навчальному закладі митної служби України періодичного
кваліфікаційного іспиту.
1.8. Для здійснення декларування товарів митний брокер повинен:
отримати в Держмитслужбі оригінал свідоцтва;
бути внесеним до реєстру митних брокерів;
мати у своєму штаті представника митного брокера або укласти з ним відповідну трудову угоду;
укласти письмовий договір про надання послуг з декларування товарів з
особою, інтереси якої він представляє у взаємовідносинах з митним
органом.
1.9. Фізична особа – підприємець може
бути одночасно митним брокером і представником митного брокера й
здійснювати декларування товарів за умови:
отримання оригіналу свідоцтва;
отримання оригіналу посвідчення;
унесення до реєстрів митних брокерів і представників митних брокерів;
укладення письмового договору про надання послуг з декларування товарів
з особою, інтереси якої вона представляє у взаємовідносинах з митним
органом.
1.10. Представник митного брокера може розпочати свою діяльність за умови:
отримання оригіналу посвідчення;
унесення до реєстру представників митних брокерів;
перебування з митним брокером у трудових відносинах (зарахування до
штату підприємства або укладення з його керівником відповідної трудової
угоди).
1.11. Особа, яка вповноважила митного
брокера на представлення її інтересів перед митними органами, повинна
надавати митному брокеру доручення на виконання його функцій лише в
цілому. Надання повноважень на декларування товарів одного й того
самого обсягу декільком митним брокерам одночасно або обмеження
повноважень митного брокера виконанням тільки частини функцій з
декларування товарів (або виконанням операцій у межах однієї функції)
не дозволяється.
1.12. Держмитслужба веде реєстри
митних брокерів і представників митних брокерів і забезпечує їх
оприлюднення не рідше одного разу на три місяці. Реєстри ведуться на
умовах, визначених у розділі VI цього Порядку.
ІІ. Права й обов’язки митних брокерів та їх представників
2.1. Під час здійснення декларування товарів митним органам митний
брокер і його представник мають ті самі права, що й особа, яка
вповноважує їх представляти свої інтереси у взаємовідносинах з митними
органами.
2.2. Митний брокер і його представник
мають право вимагати від особи, яку представляє митний брокер, надання
документів, відомостей, а також інформації з ознаками конфіденційності
відностно особи або товарів, що ним декларуються, лише в межах,
необхідних для забезпечення дотримання вимог Митного кодексу України.
2.3. Митний брокер, крім обов’язків, установлених Митним кодексом України для декларанта, зобов’язаний:
перед декларуванням товарів, що переміщуються через митний кордон
України, перевіряти повноваження особи, інтереси якої він представляє
перед митними органами, щодо наявності в неї документів, які
підтверджують її право на вчинення відносно товарів дій, пов’язаних з
їх розпорядженням/володінням або користуванням;
сприяти в
разі потреби проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів
державного контролю товарів, які підлягають цим видам державного
контролю;
забезпечувати дотримання заборон і обмежень щодо користування та розпорядження товарами, митне оформлення яких не завершено;
подавати для ознайомлення суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності на їх вимогу свідоцтво;
вести реєстр договорів про надання послуг з декларування товарів, що
переміщуються через митний кордон України, і надавати відповідному
митному органу на його вимогу інформацію про умови цих договорів;
перед декларуванням товарів укласти з представником митного брокера
відповідну трудову угоду або мати зарахованих до штату представників
митного брокера.
2.4. Представник митного брокера
виконує свої обов’язки відповідно до укладеного митним брокером
договору, у порядку та в обсязі, передбачених Митним кодексом України
та іншими актами законодавства України.
Крім наведеного, представник митного брокера зобов’язаний:
подавати посадовим особам митного органу документи, що містять
відомості, потрібні для здійснення митного контролю та митного
оформлення товарів, прийнятих ним відповідно до укладеного митним
брокером договору;
під час прийняття відповідно до укладеного
договору товарів для їх декларування, перевіряти наявність усіх
необхідних документів на ці товари;
забезпечувати своєчасне
інформування особи, яка передала йому товари та транспортні засоби для
пред’явлення митному органу, та посадових осіб митного органу про
виявлені пошкодження тари та упаковки, а також про невідповідність цих
товарів, транспортних засобів відомостям про них, зазначеним у
комерційних, транспортних та інших супровідних документах;
на
звернення посадових осіб митного органу сприяти в організації
навантаження, вивантаження, перевантаження, визначення кількості
товарів, що підлягають митному оформленню, відкриття упаковки,
пакування чи перепакування товарів, а також відкриття приміщень та
інших місць, де можуть бути товари, які підлягають контролю з боку
митних органів;
сприяти в разі потреби проведенню
ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю
товарів, які підлягають цим видам державного контролю;
дотримуватись встановлених заборон і обмежень щодо користування та
розпорядження товарами, митне оформлення яких не завершено.
2.5. Обов’язки й відповідальність митного брокера та представника
митного брокера перед митними органами не можуть бути обмежені
договором митного брокера з особою, яку він представляє.
Обов’язки й відповідальність представника митного брокера перед митними
органами не можуть бути обмежені умовами трудового договору, укладеного
ним з митним брокером.
2.7. Під час здійнення
декларування товарів митний брокер та його представник зобов’язані
дотримуватись та не порушувати вимоги Митного кодексу України, постанов
Кабінету Міністрів України, інших законодавчих і нормативно-правових
актів, які регулюють питання митної справи.
2.6.
При здійсненні декларування товарів митний брокер та його представник
несуть відповідальність, установлену Митним кодексом України, іншими
законами України та нормативно-правовими актами України.
2.8. Митний брокер повинен зберігати всю документацію, пов’язану зі
здійсненням своєї діяльності, протягом 3 років, починаючи з
календарного року, наступного після року митного оформлення товару.
ІІІ. Свідоцтво на право здійснення митної брокерської діяльності
3.1. Для отримання свідоцтва особа подає до регіональної митниці,
митниці, у зоні діяльності якої проведено її державну реєстрацію, такі
документи:
3.1.1. Заяву на ім’я Голови Держмитслужби про видачу свідоцтва, в якій зазначається:
а) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я та по
батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий,
поштова адреса), ідентифікаційний номер фізичної особи – платника
податків та інших обов’язкових платежів – для фізичної особи –
підприємця;
б) місце проведення державної реєстрації;
в) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи – підприємця;
г) наявність рахунків у національній та іноземній валюті;
ґ) інформація про наявність електронно-обчислювальної, копіювальної
техніки та відповідного програмного забезпечення, які гарантують
забезпечення сумісності програмних продуктів і засобів автоматичної
обробки інформації, використовуваних митним брокером, із програмними
продуктами та засобами автоматизованої обробки інформації, що
використовуються митними органами України.
3.1.2. Заяву на ім’я начальника регіональної митниці, митниці про погодження видачі Держмитслужбою свідоцтва.
3.1.3. Копії установчих і реєстраційних документів: статуту,
засновницького договору (в установчих документах має зазначатись вид
господарської діяльності – митний брокер); свідоцтва про державну
реєстрацію; довідки органів державної статистики з Єдиного державного
реєстру підприємств та організацій України/довідки органів державної
статистики про фізичну особу – підприємця.
3.1.4. Довідку банківського закладу про наявність рахунків.
3.1.5. Копії документів, які свідчать про наявність у штаті митного
брокера одного і більше представника митного брокера або про укладення
митним брокером з одним і більше представником митного брокера
відповідної трудової угоди, умовами якої передбачено виконання
представником митного брокера дій, пов’язаних з пред’явленням митному
органу товарів, а також документів, потрібних для їх митного контролю
та оформлення, безпосередньо від імені митного брокера та в інтересах
особи, яку представляє митний брокер.
3.1.6. Копії кваліфікаційних посвідчень представника (-ів) митного брокера.
3.2. Рішення про погодження видачі Держмитслужбою свідоцтва або про
відмову в його видачі приймається регіональною митницею, митницею в
строк, що не перевищує 10 робочих днів з дати надходження заяви про
видачу свідоцтва, а також доданих до неї документів. При цьому митний
орган перевіряє відомості, зазначені в поданих документах. Якщо дані
заявника виявляються неповними, то строк розгляду заяви може бути
продовжено до 15 робочих днів.
3.3. При перевірці
документів (у разі виникнення лише обґрунтованих підстав) регіональна
митниця, митниця має право звертатись до органів, уповноважених
підтверджувати достовірність даних, зазначених у наданих документах.
Про підстави та дату здійснення відповідного запиту заявник
повідомляється протягом двох робочих днів. При цьому строк розгляду
документів призупиняється до моменту отримання відповіді на запит та
відновлюється після її отримання.
3.4. Підставою
для прийняття регіональною митницею, митницею рішення про відмову в
погодженні видачі Держмитслужбою свідоцтва є неповні або недостовірні
дані, що містяться в документах, поданих заявником для отримання
свідоцтва. Про відмову в погодженні видачі Держмитслужбою свідоцтва
заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням причин відмови.
3.5. У разі відмови регіональною митницею, митницею в погодженні видачі
Держмитслужбою заявнику свідоцтва заявник має право самостійно
звернутися до Держмитслужби з документами, визначеними в пункті 3.1
цього Порядку. До заяви та документів додається лист митного органу,
яким йому відмовлено в погодженні.
3.6. Після
завершення перевірки документів і прийняття рішення про їх направлення
до Держмитслужби регіональною митницею, митницею готується лист про
погодження доцільності видачі Держмитслужбою такого свідоцтва.
3.7. Документи, визначені в пункті 3.1 цього Порядку, разом із
супровідним листом направляються до Держмитслужби, а їх копії
залишаються в регіональній митниці, митниці.
3.8.
Справа про видачу свідоцтва розглядається Держмитслужбою протягом 30
календарних днів з моменту її надходження. Під час розгляду документів
Держмитслужбою можуть вчинятися дії, передбачені в пункті 3.3 цього
Порядку.
3.9. Підставами для прийняття
Держмитслужбою рішення про відмову у видачі свідоцтва є підстави,
визначені в пункті 3.4 цього Порядку. Про відмову у видачі
Держмитслужбою свідоцтва регіональна митниця, митниця повідомляється в
письмовій формі із зазначенням причин відмови.
Рішення про відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено в порядку, визначеному законодавством.
3.10. Свідоцтво видається на підставі наказу Держмитслужби та
виготовляється і заповнюється за допомогою друкувального пристрою
персональної електронно-обчислювальної машини на аркушах паперу формату
А4 за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.
На
бланку свідоцтва друкується інформація, яка попередньо вносилася
посадовою особою Держмитслужби до реєстру митних брокерів, що ведеться
в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби. Свідоцтво
виготовляється після реєстрації наказу Держмитслужби про видачу такого
свідоцтва.
Свідоцтво підписується заступником Голови
Держмитслужби, який має відповідні повноваження згідно з розподілом
функціональних обов’язків між Головою Служби та його заступниками, і
засвідчується гербовою печаткою. Датою видачі свідоцтва є дата
реєстрації наказу Держмитслужби.
3.11. Номер свідоцтва складається з восьми цифр і формується за такою схемою:
А/В, де
А (цифри 1 – 6) – порядковий номер свідоцтва;
В (цифри 7 – 8) – відображають історію свідоцтва.
Порядкові номери виданим свідоцтвам присвоюються у порядку зростання, починаючи з одиниці.
Цифри 7 – 8 номера свідоцтва формуються таким чином:
у разі отримання підприємством свідоцтва в перший раз зазначається
“00”, у разі повторної видачі свідоцтва при змінах, які потребують
переоформлення свідоцтва, – “01”, при переоформленні свідоцтва в другий
раз – “02” і т.д.
3.12. Свідоцтво не може бути передане іншій особі.
3.13. Митний брокер може розпочати декларування товарів з наступного
дня після дати отримання у Держмитслужбі оформленого свідоцтва.
Свідоцтво може отримуватись особою, яку вповноважено вчиняти відповідні
дії установчими документами підприємства, шляхом надання нею розписки
про отримання свідоцтва, завіреної печаткою підприємства або іншою
уповноваженою підприємством особою, на підставі належним чином
оформленого доручення. Факт отримання свідоцтва фіксується в окремому
журналі (ведеться в довільній формі). У Держмитслужбі зберігаються
копії виданих свідоцтв і документи, на підставі яких вони були отримані
(розписки, доручення).
3.14. Свідоцтво може бути анульовано Держмитслужбою в разі:
1) надходження заяви підприємства, якому видано свідоцтво, про необхідність такого анулювання;
2) неотримання підприємством бланка свідоцтва протягом одного року з дати реєстрації наказу Держмитслужби;
3) отримання інформації, яка підтверджує недостовірність документів або
їх підроблення, які були підставою для видачі свідоцтва;
4)
систематичного невиконання (двічі й більше разів) митним
брокером/представником митного брокера протягом календарного року
обов’язків, визначених у пункті 2.3 цього Порядку. За календарний рік
уважати проміжок часу, починаючи з першого січня до тридцять першого
грудня;
5) виявлення Держмитслужбою або регіональною
митницею, митницею протягом календарного року систематичного (двічі й
більше разів) недотримання, порушення митним брокером/представником
митного брокера вимог законодавчих, нормативно-правових актів України,
які регулюють питання митної справи;
6) повторного вчинення
представником митного брокера порушення митних правил, якщо з дня
закінчення виконання адміністративного стягнення за попереднє порушення
не минуло року;
7) набрання законної сили вироком суду в
кримінальній справі, порушеній у зв’язку з учиненням представником
митного брокера злочину в сфері господарської або службової діяльності,
який перебуває або перебував з митним брокером у трудових відносинах на
момент учинення злочину;
8) набрання законної сили вироком
суду, що передбачає покарання у вигляді позбавлення права займатися цим
видом господарської діяльністі;
9) скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;
10) неподання митним брокером у встановлений строк заяви про зміну
даних, зазначених в установчих та/або реєстраційних документах, що
додавалися до заяви про видачу свідоцтва, інформацію з яких зазначено в
свідоцтві;
11) винесення судом рішення про визнання фізичної
особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної
дієздатності.
